Зарубіжна література,
оновлена програма,2022
navchalna.programa-2022.zarubizhna.literatura-6-9.pdf
Типова освітня програма
закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня (фрагмент)
Загальні
положення типової освітньої програми
закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня
закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня
Очікувані
результати навчання здобувачів освіти.
Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті,
визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної
освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування
ключових компетентностей учнів.
№ з/п
|
Ключові
компетентності
|
Компоненти
|
1
|
Спілкування
державною (і рідною — у разі відмінності) мовами
|
Уміння: ставити запитання і
розпізнавати проблему; міркувати, робити висновки на основі інформації,
поданої в різних формах (у текстовій формі, таблицях, діаграмах, на
графіках); розуміти, пояснювати і перетворювати тексти задач (усно і
письмово), грамотно висловлюватися рідною мовою; доречно та коректно вживати
в мовленні термінологію з окремих предметів, чітко, лаконічно та зрозуміло
формулювати думку, аргументувати, доводити правильність тверджень; уникнення невнормованих іншомовних запозичень у
спілкуванні на тематику
окремого предмета; поповнювати свій словниковий запас.
Ставлення: розуміння важливості чітких та
лаконічних формулювань.
Навчальні ресурси: означення понять, формулювання
властивостей, доведення правил, теорем
|
2
|
Спілкування
іноземними мовами
|
Уміння: здійснювати
спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених чинною навчальною
програмою; розуміти на слух зміст автентичних текстів; читати і розуміти
автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту;
здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань;
використовувати у разі потреби невербальні засоби спілкування за умови
дефіциту наявних мовних засобів; обирати й застосовувати доцільні
комунікативні стратегії відповідно до різних потреб.
Ставлення: критично оцінювати
інформацію та використовувати її для різних потреб; висловлювати свої думки,
почуття та ставлення; ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за
допомогою засобів електронного спілкування; ефективно користуватися
навчальними стратегіями для самостійного вивчення іноземних мов; адекватно
використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови та інших навчальних
предметів, розглядаючи його як засіб усвідомленого оволодіння іноземною мовою.
Навчальні ресурси: підручники,
словники, довідкова література, мультимедійні засоби, адаптовані іншомовні
тексти.
|
3
|
Математична
компетентність
|
Уміння: оперувати текстовою та
числовою інформацією; встановлювати відношення між реальними об’єктами
навколишньої дійсності (природними, культурними, технічними тощо);
розв’язувати задачі, зокрема практичного змісту; будувати і досліджувати
найпростіші математичні моделі реальних об'єктів, процесів і явищ,
інтерпретувати та оцінювати результати; прогнозувати в контексті навчальних
та практичних задач; використовувати математичні методи у життєвих ситуаціях.
Ставлення: усвідомлення значення
математики для повноцінного життя в сучасному суспільстві, розвитку
технологічного, економічного й оборонного потенціалу держави, успішного
вивчення інших предметів.
Навчальні ресурси: розв'язування математичних
задач, і обов’язково таких, що моделюють реальні життєві ситуації
|
4
|
Основні
компетентності у природничих науках і технологіях
|
Уміння: розпізнавати проблеми, що
виникають у довкіллі; будувати та досліджувати природні явища і процеси; послуговуватися технологічними пристроями.
Ставлення: усвідомлення важливості
природничих наук як універсальної мови науки, техніки та технологій. усвідомлення ролі наукових ідей в сучасних
інформаційних технологіях
Навчальні ресурси: складання графіків та діаграм,
які ілюструють функціональні залежності результатів впливу людської
діяльності на природу
|
5
|
Інформаційно-цифрова
компетентність
|
Уміння: структурувати дані; діяти за
алгоритмом та складати алгоритми; визначати достатність даних для розв’язання
задачі; використовувати різні знакові системи; знаходити інформацію та
оцінювати її достовірність; доводити істинність тверджень.
Ставлення: критичне осмислення інформації
та джерел її отримання; усвідомлення важливості інформаційних технологій для
ефективного розв’язування математичних задач.
Навчальні ресурси: візуалізація даних, побудова
графіків та діаграм за допомогою програмних засобів
|
6
|
Уміння
вчитися впродовж життя
|
Уміння: визначати мету навчальної
діяльності, відбирати й застосовувати потрібні знання та способи діяльності
для досягнення цієї мети; організовувати та планувати свою навчальну
діяльність; моделювати власну освітню траєкторію, аналізувати, контролювати,
коригувати та оцінювати результати своєї навчальної діяльності; доводити
правильність власного судження або визнавати помилковість.
Ставлення: усвідомлення власних освітніх
потреб та цінності нових знань і вмінь; зацікавленість у пізнанні світу;
розуміння важливості вчитися впродовж життя; прагнення до вдосконалення
результатів своєї діяльності.
Навчальні ресурси: моделювання власної освітньої
траєкторії
|
7
|
Ініціативність
і підприємливість
|
Уміння: генерувати нові ідеї,
вирішувати життєві проблеми, аналізувати, прогнозувати, ухвалювати оптимальні
рішення; використовувати критерії раціональності, практичності, ефективності
та точності, з метою вибору найкращого рішення; аргументувати та захищати
свою позицію, дискутувати; використовувати різні стратегії, шукаючи оптимальних
способів розв’язання життєвого завдання.
Ставлення: ініціативність,
відповідальність, упевненість у собі; переконаність, що успіх команди – це й
особистий успіх; позитивне оцінювання та підтримка конструктивних ідей інших.
Навчальні ресурси: завдання підприємницького
змісту (оптимізаційні задачі)
|
8
|
Соціальна і
громадянська компетентності
|
Уміння: висловлювати власну думку,
слухати і чути інших, оцінювати аргументи та змінювати думку на основі
доказів; аргументувати та відстоювати свою позицію; ухвалювати аргументовані
рішення в життєвих ситуаціях; співпрацювати в команді, виділяти та виконувати
власну роль в командній роботі; аналізувати власну економічну ситуацію,
родинний бюджет; орієнтуватися в широкому колі послуг і товарів на основі чітких
критеріїв, робити споживчий вибір, спираючись на різні дані.
Ставлення: ощадливість і поміркованість;
рівне ставлення до інших незалежно від статків, соціального походження;
відповідальність за спільну справу; налаштованість на логічне обґрунтування
позиції без передчасного переходу до висновків; повага до прав людини,
активна позиція щодо боротьби із дискримінацією.
Навчальні ресурси: завдання соціального змісту
|
9
|
Обізнаність
і самовираження у сфері культури
|
Уміння: грамотно і логічно висловлювати свою думку, аргументувати та вести
діалог, враховуючи національні та культурні особливості співрозмовників та
дотримуючись етики спілкування і взаємодії; враховувати художньо-естетичну
складову при створенні продуктів своєї діяльності (малюнків, текстів, схем
тощо).
Ставлення: культурна самоідентифікація, повага до культурного розмаїття у
глобальному суспільстві; усвідомлення впливу окремого предмета на людську
культуру та розвиток суспільства.
Навчальні ресурси: математичні моделі в різних видах мистецтва
|
10
|
Екологічна
грамотність і здорове життя
|
Уміння: аналізувати і критично
оцінювати соціально-економічні події в державі на основі різних даних;
враховувати правові, етичні, екологічні і соціальні наслідки рішень;
розпізнавати, як інтерпретації результатів вирішення проблем можуть бути
використані для маніпулювання.
Ставлення: усвідомлення взаємозв’язку окремого предмета та
екології на основі різних даних; ощадне та бережливе відношення до природніх
ресурсів, чистоти довкілля та дотримання санітарних норм побуту; розгляд
порівняльної характеристики щодо вибору здорового способу життя; власна думка
та позиція до зловживань алкоголю, нікотину тощо.
Навчальні ресурси: навчальні проекти, завдання
соціально-економічного, екологічного змісту; задачі, які сприяють
усвідомленню цінності здорового способу життя
|
Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і
підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та
громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх окремих
предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових
компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська
відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова
грамотність» спрямоване на формування
в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях.
Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і
загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх
необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища.
Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними
темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому,
розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.
Навчання за наскрізними лініями реалізується
насамперед через:
організацію навчального середовища — зміст та цілі
наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного
середовища навчання;
окремі предмети — виходячи із наскрізних тем при
вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання,
реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проекти. Роль окремих
предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і
змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний
цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою;
предмети за вибором;
роботу в проектах;
позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.
Наскрізна лінія
|
Коротка
характеристика
|
Екологічна безпека й сталий розвиток
|
Формування
в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості,
готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку
суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь.
Проблематика
наскрізної лінії реалізується через завдання з реальними даними про
використання природних ресурсів, їх збереження та примноження. Аналіз цих
даних сприяє розвитку бережливого ставлення до навколишнього середовища,
екології, формуванню критичного мислення, вміння вирішувати проблеми,
критично оцінювати перспективи розвитку навколишнього середовища і людини.
Можливі уроки на відкритому повітрі.
|
Громадянська відповідальність
|
Сприятиме
формуванню відповідального члена громади і суспільства, що розуміє принципи і
механізми функціонування суспільства. Ця наскрізна лінія освоюється в
основному через колективну діяльність (дослідницькі роботи, роботи в групі,
проекти тощо), яка поєднує окремі предмети між собою і розвиває в учнів
готовність до співпраці, толерантність щодо різноманітних способів діяльності
і думок.
Вивчення окремого
предмета має викликати в учнів якомога більше позитивних емоцій, а її зміст —
бути націленим на виховання порядності, старанності, систематичності,
послідовності, посидючості і чесності. Приклад вчителя покликаний зіграти
важливу роль у формуванні толерантного ставлення до товаришів, незалежно від
рівня навчальних досягнень.
|
Здоров'я і безпека
|
Завданням
наскрізної лінії є становлення учня як емоційно стійкого члена суспільства,
здатного вести здоровий спосіб життя і формувати навколо себе безпечне
життєве середовище.
Реалізується
через завдання з реальними даними про безпеку і охорону здоров’я (текстові
завдання, пов’язані з середовищем дорожнього руху, рухом пішоходів і
транспортних засобів). Варто звернути увагу на проблеми, пов’язані із ризиками
для життя і здоров’я. Вирішення проблем, знайдених з «ага-ефектом», пошук
оптимальних методів вирішення і розв’язування задач тощо, здатні викликати в
учнів чимало радісних емоцій.
|
Підприємливість і фінансова грамотність
|
Наскрізна
лінія націлена на розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в
технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечення кращого розуміння
учнями практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень,
інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо).
Ця
наскрізна лінія пов'язана з розв'язуванням практичних завдань щодо планування
господарської діяльності та реальної оцінки власних можливостей, складання
сімейного бюджету, формування економного ставлення до природних ресурсів.
|
Рівень Стандарт
ЗАРУБІЖНА
ЛІТЕРАТУРА
ПРОГРАМА
для 10–11 класів
загальноосвітніх
навчальних закладів
з
українською мовою навчання
Авторський колектив програми:
голова – учитель-методист зарубіжної літератури Л. П. Юлдашева; наукові консультанти – д. філол. н.,
проф. О. М. Ніколенко, д. пед. н., проф. О. О. Ісаєва,
д. пед. н., проф. Ж. В. Клименко,
к. філол. н., проф. Ю. І. Ковбасенко,
к. пед. н., ст. наук. співр. В. В. Снєгірьова,
к. пед. н., доц. А.О. Мельник, к. пед. н.,
доц. О. В. Орлова, ст. викл. О. К. Бицько, члени групи – учителі-методисти
зарубіжної літератури О. В. Гученко,
І. І. Звершховська, Ж. В. Костюк,
В. Г. Макаренко, Н. В. Онищенко, Н. І. Підгорна,
О. В. Пітерська, Т. П. Сегеда, О. О. Семенюк,
І. О. Смірнова, С. О. Тіхоненко, В. Г. Туряниця.
ПОЯСНЮВАЛЬНА
ЗАПИСКА
Без книжок неможливо зберегти мир і людяність,
неможливо побудувати цивілізований світ.
Ернест Гемінґвей
Передача чужомовної поезії, поезії різних віків і народів рідною мовою
збагачує душу цілої нації, присвоюючи їй такі форми і вирази чуття, яких вона
не мала досі, будуючи золотий міст зрозуміння і спочування між нами і далекими
людьми, давніми поколіннями.
Іван Франко
Програму розроблено на підставі Державного
стандарту базової і повної загальної середньої освіти (Постанова Кабінету
Міністрів України від 23. 11. 2011 р. № 1392) з урахуванням
Державного стандарту предметних
компетентностей
(предмет «Зарубіжна
література»)
Знаннєвий компонент
|
Діяльнісний компонент
|
Ціннісний компонент
|
Учень / учениця
знає
ідейно-художній зміст літературних творів у контексті розвитку культури й
суспільства;
розуміє зміст
прочитаного;
називає
літературні факти, явища, твори, імена письменників, перекладачів тощо;
формулює
визначення понять, власну думку;
записує стислу
(тези) й розширену інформацію (зокрема самостійно здобуту);
пояснює
літературні факти, явища, образи, теми, сюжети тощо;
наводить
приклади художніх засобів у творі, літературних фактів і явищ у контексті
розвитку напрямів, течій, жанрів, стилів.
|
Учень / учениця
Розпізнає літературні
факти, явища, напрями, течії, жанри, стилі;
розрізняє
засоби художньої виразності, індивідуальні стилі митців;
описує
персонажів, їхні риси, поведінку, умови життя, соціально-культурний контекст;
складає план
(простий, складний), таблиці, будує схеми;
порівнює
літературні факти, явища, сюжети, теми, образи, мотиви, засоби художньої
виразності, особливості національних літератур;
аналізує
літературні жанри, твори (цілісно та окремі аспекти);
класифікує
літературні факти, явища, образи тощо;
характеризує
образи персонажів, образ автора;
установлює
зв’язки художньої літератури й культури, суспільства, науки;
визначає
літературознавчі терміни й поняття, засоби художньої виразності, їхню семантику
і функції в тексті;
виконує творчі
роботи різних видів;
планує,
прогнозує розвиток сюжетів, образів, тем, ідей тощо;
дотримується
правил усного й писемного мовлення, грамотно формулює думку, позицію;
виготовляє
(самостійно) продукцію, пов’язану із вивченням зарубіжної літератури
(малюнок, листівка, обкладинка, буктрейлер, презентація та ін.);
уміло поводиться
в різних комунікативних ситуаціях;
використовує
набутий досвід вивчення зарубіжної літератури;
уміє
орієнтуватися в колі класичної та сучасної літератури;
розв’язує
завдання в різних життєвих ситуаціях на підставі набутого культурного
досвіду.
|
Учень / учениця
усвідомлює
значення художньої літератури для сучасної людини й суспільства;
обговорює
прочитане;
критично ставиться
до інформації, формує власне бачення проблем;
оцінює художню
вартість творів класики й сучасності;
висловлює
судження щодо прочитаних літературних творів, образів, тем, сюжетів тощо;
обстоює, аргументує
власну позицію, думку;
обґрунтовує
ідею, думку, гіпотезу;
узагальнює
набутий культурний досвід вивчення літературних творів;
робить висновки
щодо розвитку літератури в різних країнах, взаємозв’язків української та
зарубіжних літератур, зв’язків літератури й мистецтва, значення української
перекладацької школи в діалозі культур.
|
Вимоги до учнів 10
класу
|
ОРИГІНАЛЬНА І
ПЕРЕКЛАДНА ЛІТЕРАТУРА В СУЧАСНОМУ СВІТІ
Предметні компетентності
Знаннєвий компонент
розуміє значення
художньої літератури для розвитку суспільства та особистості;
знає особливості
художнього перекладу, його різновиди;
Діяльнісний компонент
з’ясовує сутність
діалогу автора й читача, діалогу культур у процесі читання художньої
літератури;
уміє
користуватися фондами бібліотек, зокрема електронних мережевих бібліотек;
Ціннісний компонент
усвідомлює духовні цінності, утілені у творах літератури й мистецтва;
Ключові компетентності
|
ЗОЛОТІ
СТОРІНКИ ДАЛЕКИХ ЕПОХ
Стародавня
Греція Італія Англія
Учень / учениця
Предметні компетентності
Знаннєвий компонент
дає стислу характеристику літератури античності та
Відродження;
називає видатних представників античної та ренесансної
культур;
знає основні відомості про Гомера, Данте і В. Шекспіра;
розуміє вплив творчості Гомера, Данте і В. Шекспіра на українську літературу
й світовий літературний процес;
дає загальну характеристику змісту творів;
називає імена відомих українських перекладачів творів античності й Відродження;
Діяльнісний компонент
аналізує ідейно-тематичний зміст, сюжет, особливості
композиції, проблематику поем «Одіссея» та «Божественна комедія» (за
прочитаними уривками), трагедії «Гамлет»;
визначає міфологічні, пригодницькі й побутові елементи в
«Одіссеї»;
характеризує стиль гомерівської оповіді, концепцію світу і
людини в «Божественній комедії», образи Одіссея і Гамлета, жанрову
своєрідність творів;
висловлює ставлення до літературних персонажів;
аргументує, чому образ Гамлета став «вічним»;
визначає провідні мотиви трагедії «Гамлет», роль монологів у розкритті образу головного героя;
узагальнює результати аналізу творів, свої знання про
літературу античності й Відродження;
Ціннісний компонент
обговорює філософсько-етичні проблеми, порушені у творах;
висловлює судження щодо проблем праведного
благочестивого життя (за «Божественною комедією») та морального вибору в
житті людини (за трагедією «Гамлет»);
оцінює чинники (цінності, ідеали, стани) духовного життя і вчинків літературних
персонажів;
робить висновки про значення прочитаних творів
для світового культурного поступу в цілому і розвитку українського
культурного середовища зокрема.
Ключові компетентності
Спілкування державною мовою
Спілкування іноземними мовами
Математична компетентність
Інформаційно-цифрова
компетентність
Уміння вчитися
Соціальна та громадянська компетентності
Обізнаність та самовираження у сфері культури
|
ПРОЗА Й ПОЕЗІЯ ПІЗНЬОГО РОМАНТИЗМУ ТА ПЕРЕХОДУ ДО РЕАЛІЗМУ XIX СТ. (6 год.)
Учень / учениця
Предметні компетентності
Знаннєвий компонент
розуміє особливості розвитку романтизму, специфіку його
течій у національних літературах і творчості митців;
знає українських перекладачів та українські переклади прочитаних творів, визначає в них засоби художньої
виразності;
Діяльнісний компонент
виявляє жанрові ознаки прочитаних творів;
визначає особливості
взаємодії різних елементів (романтичних і реалістичних) у творах
письменників;
аналізує провідні теми, проблеми, мотиви творів;
коментує, характеризує, інтерпретує образи
персонажів та засоби їх створення;
виявляє особливості індивідуального стилю митців;
зіставляє образи, засоби виразності;
виявляє традиції й новаторство митців на тлі
літературного процесу;
Ціннісний компонент
висловлює власну думку щодо порушених у творах проблем;
усвідомлює гуманістичні цінності доби романтизму (пріоритет
особистості, свободи, мистецтва, людських почуттів та ін.);
Ключові компетентності
|
РОМАН XIX СТ. (6 год.)
Учень / учениця
Предметні компетентності
Знаннєвий компонент
знає історію формування жанру роману у світовій літературі, його різновиди;
розуміє специфіку розвитку роману в XIX ст., називає його жанрові ознаки;
Діяльнісний компонент
виявляє ознаки типовості
образів у реалістичному романі;
характеризує й порівнює романні образи у зв’язках із
дійсністю, середовищем, світоглядними шуканнями митців;
на підставі прочитаних творів виокремлює ознаки різновидів;
зіставляє образи персонажів;
Ціннісний компонент
висловлює судження щодо порушених у романах проблем;
дає оцінку героям, використовуючи навички критичного мислення;
Ключові компетентності
|
ПЕРЕХІД ДО МОДЕРНІЗМУ. ВЗАЄМОДІЯ СИМВОЛІЗМУ Й ІМПРЕСІОНІЗМУ В ЛІРИЦІ
(4-5 творів за вибором учителя)
Учень / учениця
Предметні компетентності
Знаннєвий компонент
розповідає про зміну світоглядних та естетичних засад
літератури й мистецтва на межі XIX–XX ст.;
називає характерні ознаки модерністських течій і явищ у художніх творах;
знає основні віхи життя і творчості митців, риси їхнього індивідуального
стилю;
Діяльнісний компонент
аналізує ліричні твори (цілісно і у фрагментах);
виявляє у творах письменників провідні проблеми, теми, мотиви;
виокремлює символи, пояснює
їхній асоціативний зміст; розкриває зв’язок романтизму і
модернізму (на ранньому етапі модернізму), реалізму і модернізму (на зрілому
етапі модернізму);
характеризує взаємодію імпресіонізму та символізму в ліриці
кінця XIX – початку XX ст.;
обговорює проблему
призначення мистецтва й митця;
висловлює власні думки
щодо впливу французького символізму на розвиток української поезії;
Ціннісний компонент
сприймає й розуміє естетику образного слова;
висловлює судження щодо художньої цінності
прочитаних творів, образів ліричних героїв;
Ключові компетентності
|
ДРАМАТУРГІЯ КІНЦЯ XIX – ПОЧАТКУ XX СТ.
Бельгія
Моріс Метерлінк
(1862 – 1949). «Синій
птах».
Учень / учениця
Предметні компетентності
Знаннєвий компонент
розуміє сутність кардинальних змін у драматургії на межі
XIX–XX ст., ідейних та естетичних шукань представників «нової драми»;
знає й коментує перебіг сюжету,
розвиток дії (зовнішньої та внутрішньої);
Діяльнісний компонент
виокремлює новаторські
риси в прочитаному творі;
виявляє жанрові ознаки твору, розкриває особливості взаємодії різних елементів у них;
з’ясовує значення символів у п’єсі;
зіставляє розвиток європейської та української драми на
межі XIX–XX ст.;
висловлює погляди щодо
особливостей «нової драми», а також прочитаних творів;
Ціннісний компонент
висвітлює актуальні проблеми, порушені у творі, інтерпретує їх на підставі власного
досвіду, у проекції на сучасність;
Ключові компетентності
|
СУЧАСНА
ЛІТЕРАТУРА В ЮНАЦЬКОМУ ЧИТАННІ (2 год.)
Учень / учениця
Предметні компетентності
Знаннєвий компонент
знає популярних сучасних письменників та їхні твори;
розуміє зв’язок творчості сучасного письменника з
національними традиціями й тенденціями розвитку літератури, наводить приклади такого зв’язку в
прочитаному творі;
розповідає про основні події та персонажів
прочитаних творів;
формулює критерії художності;
Діяльнісний компонент
розрізняє твори класичної та масової літератури;
аналізує й інтерпретує прочитані твори сучасності;
визначає особливості індивідуальних стилів митців (на
прикладі прочитаних творів);
Ціннісний компонент
висловлює судження щодо порушених у творах питань
та художніх образів;
робить висновки про національне та загальнолюдське
значення прочитаних творів;
критично оцінює твори масової літератури;
Ключові компетентності
|
ПІДСУМКИ
Учень / учениця
Предметні компетентності
Знаннєвий компонент
знає ідейно-художній зміст літературних творів у контексті розвитку культури
й суспільства;
розуміє зміст прочитаного;
називає літературні факти, явища, твори, імена письменників, перекладачів тощо;
пояснює значення
перекладної літератури для розвитку національного письменства та української
нації загалом;
Діяльнісний компонент
розпізнає літературні факти, явища, напрями, течії, жанри,
стилі;
розрізняє засоби художньої виразності, індивідуальні стилі
митців;
описує персонажів, їхні риси, поведінку, умови життя, соціально-культурний контекст;
Ціннісний компонент
усвідомлює значення художньої літератури для сучасної
людини й суспільства;
Ключові компетентності
|
