МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

 Методичні рекомендації 2022-2023

МОН інформуєКритерії оцінювання навчальних досягнень учнів  із зарубіжної літератури

Оцінювання результатів навчання учнів 10-11 класів з інтегрованого курсу «Мова та література корінного народу, національної меншини» для закладів загальної середньої освіти з навчанням мовами корінних народів або національних меншин.

Види мовленнєвої діяльності, що підлягають поточному оцінюванню

І.  Усне діалогічне мовлення.

Перевіряються вміння:  виявляти певний рівень обізнаності з теми, що обговорюється; дотримуватися теми спілкування;  висловлювати власну позицію відповідно до запропонованого проблемного питання, ситуації.  використовувати репліки для стимулювання, підтримання діалогу, полілогу, формули мовленнєвого етикету;

аргументувати висловлені тези з метою бути зрозумілим, переконливим співрозмовником; розуміти можливість різних поглядів на ту саму проблему; дотримуватися правил спілкування (не перебивати співрозмовника, заохочувати його висловити свою власну думку, зацікавлено і доброзичливо вислуховувати його, вміти висловити незгоду з позицією іншого так, щоб не образити його,тощо);дотримуватися мовленєвих норм.

Перевірка сформованості діалогічного мовлення здійснюється під час обговорення проблемних питань, дискусій.

Одиниця контролю: усні репліки учнів під час обговорень проблемних питань, дискусій. У бесідах, дискусіях, під час яких обговорюються морально- етичні проблеми, проблематика художнього твору, обсяг та кількість реплік не є вирішальним для виставлення оцінки. Перш за все враховується результативність учасника діалогу, досягнення ним комунікативної мети, здатність до аргументованого висловлення власної позиції та культура спілкування.

Бали в межах кожного рівня диференціюються залежно від змістового наповнення реплік у процесі спілкування, дотримання правил спілкування, якості мовного оформлення.

Діалогічне мовлення оцінюють за такими критеріями:

початковий рівень -1,2,3 бали одержують учні, які зуміли додати 1-2 репліки до спільного обговорення; при цьому вони не мали достатньої ваги у обговоренні проблеми.

середній рівень - 4, 5, 6 балів одержують учні, які під час обговорення проблемного питання, дискусії припустились відхилень від теми, залишали без відповідей реплики своїх співрозмовників; припустились значної кількості помилок у мовному оформленні реплік (понад 3-4 помилки); 

достатній рівень - 7, 8, 9 балів одержують учні, які активно спілкуються під час обговорення проблемного питання, дискусій, демонструючи належну культуру спілкування; висловлюють, але недостатньо обґрунтувують свої погляди на  предмет, що обговорюється, в окремих випадках припускаються помилок у мовному оформленні реплік (не більше 3-4 помилок);

високий рівень - 10,11,12 балів одержують учні, які активні і результативні під час дискусії, демонструють високу культуру спілкування, вміння уважно й доброзичливо слухати співрозмовника, чітко і лаконічно формулювати свою думку, даючи можливість висловитися співрозмовникам, висловлюють не лише свою думку, а й зіставляють різні погляди на той самий предмет, наводять аргументи «за» і «проти» в їх обговоренні; наводять належні приклади, мовне оформлення реплік учнів відповідає нормам.

II.    Усне монологічне мовлення.   Повідомлення, виступ, розгорнута відповідь на запитання

Перевіряються вміння:

•       добирати інформацію відповідно до теми і жанру висловлювання;

•       дотримуватися логіки, цільності та послідовності у викладі інформації;

•       наводити доречні аргументи та приклади;

•       формулювати висновок, який відповідає темі висловлювання й логічно випливає з наведених аргументів і прикладів;

•       дотримуватися мовленнєвих норм та інтонаційної виразності.

Перевірка здійснюється індивідуально.

Одиниця контролю: повідомлення, виступ, розгорнута відповідь на запитання. Орієнтовний обсяг висловлювання 150 - 250 слів.

Оцінювання усного монологічного мовлення здійснюють за критеріями:

початковий рівень - 1, 2, 3 бали одержують учні, що добирають інформацію, яка частково відповідає темі і жанру висловлювання; не наводять жодного аргументу або наведені аргументи не є доречними; приклади не вмотивовані чи зовсім відсутні; логіки викладу, цілісності, послідовності розвитку думки немає. Висновок не відповідає темі висловлювання; не пов’язаний з аргументами та прикладами або зовсім відсутній. Учні припускаються значної кількості мовленнєвих помилок;

середній рівень - 4, 5, 6 балів одержують учні, які вправно добирають потрібну інформацію, у цілому демонструють розуміння теми. Проте аргументи дублюють один одного, тобто другий аргумент перефразовує зміст першого. У прикладах наявні фактичні помилки. Приклади з літератури, суспільно- політичного чи власного життя не є достатньо вмотивованими. Висновок лише частково відповідає темі висловлювання, або не пов’язаний з аргументами та прикладами. Висловлювання відзначається певною зв’язністю, але збідненим змістом, недостатньо вправним слововживанням, наявністю мовленнєвих помилок;

достатній рівень - 7, 8,9 балів одержують учні, які вправно добирають потрібну інформацію, демонструють розуміння теми, наводять принаймні один доречний аргумент, підкріплюють його принаймні одним прикладом з художньої літератури. У їхньому висловлюванні у цілому прослідковується загальна логіка викладу. Висновок відповідає темі та пов’язаний з аргументами та прикладами; є окремі мовленнєві помилки;

•       високий рівень - 10, 11, 12 балів одержують учні, які вправно добирають потрібну інформацію, демонструють розуміння теми, наводять принаймні два доречні й переконливі аргументи; підкріплюють їх прикладами з літератури, із суспільно-політичного чи власного життя. Наведені приклади логічно розвивають аргументацію. Учні демонструють логічність і послідовність викладу власних думок. Висновок відповідає темі й органічно випливає зі сформульованої 

тези, аргументів і прикладів Можливі незначні мовленнєві помилки.

 

II.        Письмове монологічне мовлення.

Письмове висловлювання (есе)

Перевіряються     вміння: формулювати основну тезу есе;

виявляти певний рівень обізнаності з теми, яка висвітлюється в есе; наводити доречні аргументи та приклади з метою переконливого обґрунтування висловленої тези;

дотримуватися логіки, цільності та послідовності у викладі власної позиції; формулювати висновок, який відповідає запропонованій темі й органічно випливає зі сформульованої тези, аргументів і прикладів; дотримуватися граматичних, орфографічних та пунктуаційних норм.

Перевірка здійснюється фронтально.

Матеріалом для письмового есе можуть бути: теми, сформульовані на основі попередньо обговореної проблеми, життєвої ситуації, прочитаного та проаналізованого художнього твору.

Одиниця контролю: письмове висловлювання учнів, укладене в жанрі есе. Орієнтовний обсяг есе 200- 250 слів.

Оцінювання.

За письмове есе ставлять одну оцінку. Оцінка є середнім показником набраних балів за зміст і мовне оформлення роботи. Наприклад, якщо учень за зміст письмової роботи одержав 12 балів, а за її мовне оформлення - 8, то підсумковою оцінкою за цей вид діяльності має бути 10 балів. Якщо загальна сума балів не ділиться без залишку, то підсумковим балом є заокруглене ціле число.

Оцінювання есе здійснюють за такими критеріями: 

початковий рівень - 1, 2, 3 бали одержують учні, які не формулюють тези або формулюють тезу, яка не відповідає запропонованій темі; не наводять жодного аргументу або наведені аргументи не є доречними; приклади не вмотивовані чи зовсім відсутні; логіки викладу, цілісності, послідовності й несуперечливості розвитку думки немає. Висновок не відповідає сформульованій у власному висловленні тезі; не пов’язаний з аргументами та прикладами або зовсім відсутній.Учні припускаються значної кількості помилок у мовному оформленні;

середній рівень - 4,5,6 балів одержують учні, які, не формулюють тези вправно, проте у роботі є ключові слова, які демонструють розуміння теми у цілому; аргументи дублюються, тобто другий аргумент перефразовує зміст першого. У прикладах наявні фактичні помилки. Приклади з історії, суспільно-політичного чи власного життя не є достатньо вмотивованими. Висновок лише частково відповідає тезі або не пов’язаний з аргументами та прикладами. Текст есе відзначається певною зв’язністю, але збідненим змістом, недостатньо вправним слововживанням, наявністю помилок у мовному оформленні;

достатній рівень - 7, 8, 9 балів одержують учні, які формулюють тезу, але припускаються окремих відхилень від теми, наводять принаймні один доречний аргумент. Один з аргументів учні підкріплюють принаймні одним прикладом з художньої літератури. Один з аргументів не є досить доречним щодо сформульованої тези; не чітко прослідковується мотивація наведення прикладу. У прикладах відсутні фактичні помилки. У роботі є незначні порушення логічності, цілісності, послідовності й несуперечливості розвитку думки, у цілому прослідковується загальна логіка викладу.

Висновок відповідає тезі та пов’язаний з аргументами і прикладами; наявні окремі помилки у мовному оформленні;

високий рівень - 10, 11, 12 балів одержують учні, які чітко формулюють тезу; підтримують, або спростовують запропоновану думку, пропонують компромісний варіант, висувають дві тези, аргументуючи кожну, одночасно і підтримуючи, і спростовуючи запропоновану думку; наводять принаймні два доречні й переконливі аргументи; наводять принаймні один доречний приклад або з історії, або із суспільно-політичного життя, або з власного життя. Один з аргументів учні підкріплюють принаймні одним розгорнутим, добре поясненим прикладом з художньої літератури, може бути наведена цитата з твору літератури. Приклади логічно розвивають аргументацію. У цілому робота демонструє розуміння проблеми, цілісний, послідовний і несуперечливий розвиток думки (логічність і послідовність викладу). Висновок відповідає запропонованій темі й органічно випливає зі сформульованої тези, аргументів і прикладів. Учні припускаються окремих помилок у мовному оформленні.

Критерії оцінювання грамотності есе

Бали	орфографічні, пунктуаційні	лексичні, граматичні, стилістичні
	помилки	помилки
1	понад 14	9-10
2	11-12
3	11-12
4	9-10	7-8
5	7-8
6	5-6
7	3-4	5-6
8	2 (грубі)
9	1+1(негруба) -2
10	1	3
11	1 негруба	2
12	-	1

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів  із зарубіжної літератури

Рівні навчальних досягнень	Бали	Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів
I. Початковий	1	Учень (учениця) на елементарному рівні відтворює матеріал, називаючи окремий літературний факт або явище (автора й назву твору, окремих  літературних персонажів тощо)
	2	Учень (учениця) розуміє навчальний матеріал і може відтворити фрагмент  з нього окремим реченням (називає окремі факти з життя і творчості  письменника, головних персонажів твору, упізнає за описом окремого  персонажа твору, упізнає, з якого твору взято уривок тощо)
	3	Учень (учениця) розуміє навчальний матеріал і за допомогою вчителя дає  відповідь у формі висловлювання (відтворює зміст у певній послідовності, називає на репродуктивному рівні жанр твору, упізнає літературний факт за описом або визначенням)
II. Середній	4	Учень (учениця) має уявлення про зміст твору, може переказати незначну  його частину та з допомогою вчителя визначає основні сюжетні елементи, на репродуктивному рівні відтворює фактичний матеріал
	5	Учень (учениця) знає зміст твору, переказує окрему його частину, знаходить у тексті приклади відповідно до сформульованого завдання, висловлює  оцінювальне судження і доводить його одним-двома аргументами, завершує відповідь простим узагальненням, дає визначення літературних термінів
	6	Учень (учениця) знає зміст твору, може переказати значну його частину, з допомогою вчителя виділяє головні епізоди, уміє формулювати думки, називає риси характеру літературних героїв, встановлює окремі причиново-наслідкові зв'язки, дає визначення літературних термінів з прикладами
ІІІ. Достатній	7	Учень (учениця) володіє матеріалом і навичками аналізу літературного твору за поданим учителем зразком, наводить окремі приклади з тексту
	8	Учень (учениця) володіє матеріалом, за зразком аналізує текст, виправляє допущені помилки, добирає докази на підтвердження висловленої думки, застосовує відомі факти, поняття для виконання стандартних навчальних завдань
	9	Учень (учениця) володіє матеріалом та навичками комплексного аналізу літературного твору, застосовує теорію в конкретних ситуаціях, демонструє правильне застосування матеріалу, складає порівняльні характеристики, добирає аргументи на підтвердження власних міркувань
ІV. Високий	10	Учень (учениця) володіє матеріалом та навичками комплексного аналізу літературного твору, виявляє початкові творчі здібності, самостійно оцінює літературні явища, працює з різними джерелами інформації, систематизує, узагальнює та творчо використовує дібраний матеріал
	11	Учень (учениця) на високому рівні володіє матеріалом, вміннями й навичками комплексного аналізу художнього твору, використовує засвоєні факти для виконання нестандартних завдань, самостійно формулює проблему й вирішує шляхи її розв'язання, висловлює власні думки, самостійно оцінює явища літератури й культури, виявляючи власну позицію щодо них
	12	Учень (учениця) вільно володіє матеріалом та навичками текстуального аналізу літературного твору, виявляє особливі творчі здібності та здатність до оригінальних рішень різноманітних навчальних завдань, до перенесення набутих знань та вмінь на нестандартні ситуації, має схильність до літературної творчості

 

План анализа стихотворения

1. Тема стихотворения:
• пейзаж;
• общественно-политическая;
• любовная/интимная;
• философская.
2. Сюжет:
• есть сюжет: образы событий (...каких именно...);
• без сюжета: образы чувств (...).
3. Художественные средства, с помощью которых созданы эти образы:

1. Композиция: размер, рифма, ритм.
• Размер:
  _ _' / _ _' / _ _' /_ _'      ямб 4-стопный (ударение на каждом втором слоге);
  '_ _ / '_ _ / '_ _      хорей 3-стопный;
  '_ _ _      дактиль;
  _ _' _     амфибрахий;
  _ _ _'     анапест.
• Рифма:
  аабб - парная;
  абаб - перекрестная;
  абба - кольцевая.
2. Тропы - слова и обороты, которые употребляются не в прямом, а в образном, переносном значении:
• эпитет - художественное определение;
• сравнение;
• аллегория - иносказательное изображение абстрактного понятия/явления через конкретные образы и предметы;
• ирония - скрытая насмешка;
• гипербола - художественное преувеличение;
• литота - художественное преуменьшение;
• олицетворение - например: куст, который разговаривает, думает, чувствует;
• метафора - скрытое сравнение, построенное на похожести/контрасте явлений, в котором слова "как", "словно" - отсутствуют;
• параллелизм.
3. Стилистические фигуры:
• повторы/рефрен;
• риторический вопрос, обращение - повышают внимание читателя и не требуют ответа;
• антитеза/противопоставление;
• градация - например: светлый - бледный - едва заметный;
• инверсия - необычный порядок слов в предложении с очевидным нарушением синтаксической конструкции;
• умолчание - незаконченное, неожиданно оборванное предложение, в котором мысль        высказана не полностью, читатель додумывает ее сам.
4. Поэтическая фонетика:
• аллитерация - повторение одинаковых согласных;
• ассонанс - повторение гласных;
• анафора - единоначатие, повторение слова или группы слов в начале нескольких фраз или строф;
• эпифора - противоположна анафоре - повторение одинаковых слов в конце нескольких фраз или строф.
5. Синонимы, антонимы, омонимы, архаизмы, неологизмы.
3. Образ лирического героя, авторское "Я". 
   
   
4. Литературное направление: романтизм, реализм, сюрреализм, символизм, акмеизм, сентиментализм, авангардизм, футуризм, модернизм и т.д.

6. Жанр: эпиграмма (сатирический портрет), эпитафия (посмертное), элегия (грустное стихотворение, чаще всего о любви), ода, поэма, баллада, роман в стихах, песня, сонет и т.д.
                                     


План анализа прозы

1.     История создания.

2.     Сюжетные линии: выделить, пронумеровать и назвать для каждой линии:

·         ДЛ (действующие лица);

·         события.

3.     Сюжетная схема (не все компоненты обязательно будут присутствовать):

·         экспозиция - условия и обстоятельства, которые привели к возникновению конфликта;

·         завязка - начало или проявление и обострение конфликта;

·         развитие действия;

·         кульминация;

·         развязка;

·         эпилог.

4.     Композиция:

·         последовательность и взаимосвязанность всех частей произведения (разделов, эпизодов, сцен, вводных эпизодов, лирических отступлений, картин, образов), разворачивание действий и группирование и расстановка персонажей;

·         способы компоновки художественного мира: портрет, пейзаж, интерьер, лирическое отступление;

·         способы изображения: рассказ, повествование, описание, монолог, внутренний монолог, диалог, полилог, реплика, ремарка, "поток сознания";

·         точки зрения субъектов художественного произведения: автора, рассказчика, повествователя, персонажей;

·         придерживается автор или нет причинно-следственной зависимости.

5.     Образы ДЛ (главных): характеры, взаимоотношения между персонажами, типичность (уникальность) персонажей.

6.     Стиль: специфика письма каждого отдельного писателя: мировоззрение, жизненный опыт, характер, общая культура обуславливают:

·         выбор темы и ее раскрытие;

·         разработку любимых жанровых форм;

·         язык;

·         использование художественных средств (смотрите "План анализа стихотворения" пункты 3 b, c, d, e).

7.     Литературное направление: сентиментализм, романтизм, реализм (критический, магический (например, Г.Г. Маркес "Сто лет одиночества", Ф. Кафка "Превращение"), социалистический, неореализм), натурализм, символизм, эстетизм, неоромантизм, импрессионизм (тенденция в творчестве авторов, принадлежавших к разным литературным направлениям - Ги де Мопассан, О. Уайльд, К. Гамсун), авангардизм, модернизм, постмодернизм, экзистенциализм, "театр абсурда", "школа потока сознания" (Дж. Джойс, М. Пруст, Т. Манн, У. Фолкнер и другие).

8.     Жанровые особенности: эпос вообще - это чередование сюжетных событий.

·         рассказ (оповiдання) - малая эпическая форма: в центре - 1 событие, вокруг него сгруппированы ДЛ, характеры ДЛ в сформированном виде, описаний мало и они лаконичны, небольшой размер произведения (как правило, несколько страниц);

·         новелла - малая эпическая форма: в центре - 1 необычное событие, неожиданный финал, лаконичность. Виды:

a.     новелла событий - О'Генри, Дж. Лондон, И. Бабель, Дж. Кольер;

b.     новелла "настроения" с психологическим сюжетом - А. Чехов, Мопассан, Акутагава Рюноскэ;

·         повесть - средняя эпическая форма: 1 сюжетная линия, история жизни 1 человека в столкновениях с судьбами других людей, охватывает относительно небольшой промежуток времени из жизни героев;

·         роман - большая эпическая форма: несколько сюжетных линий, большой размер, много действующих лиц, раскрывается история формирования характеров многих персонажей, широко охвачены жизненные события. Роман - наиболее распространенная в XX веке эпическая жанровая разновидность, условно выделяют:

a.     социально-бытовой - человек и социальная среда, социально обусловленные формы бытия;

b.     морально-психологический - столкновения внутреннего мира человека и мира внешнего;

c.     исторический - о событиях прошлого;

d.     философский - раскрытие главных проблем человеческого бытия, создание целостной картины мира;

e.     роман-миф - создание символической модели существования человека и человечества ("Сто лет одиночества" Маркеса);

f.      роман-антиутопия (Г. Уэллс), роман-притча ("Чума" А. Камю), роман-хроника одной семьи ("Семейство Тибо" Р.М. дю Гар), роман-анекдот ("Жизнь и необычайные приключения солдата Ивана Чонкина" В. Войнович) и т.д.

·         эпопея - большое пространство действия, большое количество персонажей, часто охватывает все слои населения, значительный объем, выбирается момент истории, важный для судьбы народа/государства (обязательно!).